Репутація краудсорсинга похитнулася

admin Новини інтернету

Репутація краудсорсинга похитнуласяСоціальний новинний сайт Reddit минулого тижня осоромився, невірно ідентифікувавши підозрюваних у скоєнні вибухів на Бостонському марафоні, і спостерігачі заговорили про те, що від краудсорсинга більше шкоди, ніж користі.

Однак міжнародна група вчених-таки схиляється до того, що краудсорсинг - потужний інструмент в таких ситуаціях, якщо правильно ним користуватися.

Деякі ентузіасти соціальних мереж стверджують, що на Facebook або Reddit можна відшукати натовп добровольців, які допоможуть у проведенні розслідувань. Наприклад, серед завсідників соціальних мереж можна швидко поширити фотографії підозрюваних. Критики відзначають, однак, що користувачі можуть перестаратися і в поспіху або через надмірне завзяття висунути неправдиві звинувачення і дати правоохоронним органам невірний напрямок, що і сталося в бостонському випадку.

Іяд Рахвал з Масдарского інституту науки і техніки (ОАЕ) і його колеги показали торік, що за допомогою «Фейсбуку» і «Твіттер» дійсно можна знайти людину по фотографії, в якому б куточку світу вона не знаходилася. У новому препринті, розміщеному на сайті arXiv, дослідники пояснюють, що саме зробило експеримент успішним. За їх словами, інтернет-користувачі не впали в сліпу паніку, а шукали зосереджено і вдумливо.

Експеримент виконувався в рамках конкурсу Tag Challenge, організованого Державним департаментом США. Треба було знайти людей, що зображали грабіжників у Нью-Йорку, Вашингтоні, Лондоні, Стокгольмі та Братиславі протягом 12 годин, за допомогою однієї лише фотографії.

Рахвал і його колеги запропонували учасникам гроші за розповсюдження знімків в Мережі та залучення нових шукачів. Хоча цій групі не вдалося виявити підозрюваних у Лондоні та Стокгольмі, вона виграла конкурс.

Аналіз експерименту свідчить: чим ближче день пошуку, тим більш конкретними стають соціальні зв'язки учасників у цільових містах. «Попри те, що час підтискав, а когнітивне навантаження збільшувалося, люди ставали все більш виборчими у вербуванні співучасників пошуку», - зазначає пан Рахвал.

«Саме цього я й очікував», - зізнається Пітер Доддс з Університету штату Вермонт (США). У 2003 році він і його колеги провели експеримент за напрямом електронної пошти кільком людям, розташованим в різних точках земної кулі, - електронну версію знаменитого експерименту психолога Стенлі Мілгрема 1967 року народження, який просив людей пересилати пошту тим, про кого відомі лише імена, місце роботи та місто. Тоді теж з'ясувалося, що пошук був спрямованим, а не хаотичним.

Військові та правоохоронні відомства виявляють все більш серйозну зацікавленість у таких дослідженнях. У 2009 році Управління перспективних досліджень Міноборони США організувало конкурс DARPA Network Challenge, учасники якого шукали десять червоних метеорологічних повітряних куль, прив'язаних у випадкових місцях по всіх Сполучених Штатах. Перемогла команда Мануеля Себріана з Массачусетського технологічного інституту, яка згодом співпрацювала з Рахваном. За допомогою соціальних мереж їй вдалося виявити всі червоні кулі за дев'ять годин.

Проте минулого тижня користувачі Reddit назвали Федеральному бюро розслідувань США кілька осіб, які не мали ніякого відношення до Бостонському вибуху. «Ймовірно, кожен хотів допомогти, навіть якщо не мав такої можливості», - вказує на причину помилки пан Рахвал.

«Необхідний компроміс між масовою мобілізацією і відбором більш спеціалізованої групи надійних і добре інформовані осіб, - підкреслює вчений. - Коли людей дуже багато, це погано». До речі, зараз його група намагається розробити схеми, що дозволяють перевіряти результати краудсорсинга.

«Думаю, незважаючи ні на що, колективний детектив володіє потужним потенціалом, - говорить пан Доддс. - І мова йде не тільки про пошук злочинців, а й, наприклад, про виявлення зниклих дітей. Треба лише переконатися, що краудсорсинг використовується на благо, а не для полювання на відьом».