Чим можна замінити Ubuntu з Unity

admin Статті про Linux/FreeBSD

Чим можна замінити Ubuntu з Unity

Чим можна замінити Ubuntu з Unity. В Ubuntu 11.10 немає класичного робочого столу GNOME 2. Інші дистрибутиви пропонують штатний GNOME Shell з третьої версії середовища, але в Canonical вирішили вчинити інакше. В останній версії популярного дистрибутива з'явився GNOME 3 та відбувся остаточний перехід на Unity. Раніше у користувачів був вибір: в GNOME 2 вони могли працювати з класичним робочим столом замість фірмової оболонки Canonical. Тепер такого вибору немає - за умовчанням доступна тільки Unity, яка технічно є плагіном Compiz, і Unity 2D - окремий, заснований на Qt продукт, призначений для пристроїв без потужних сучасних відеоадаптерів.

Обидва варіанти багатьох користувачів Ubuntu не влаштовують. Можна інсталювати GNOME Shell (в репозиторії вона є), але оболонку GNOME 3 критикують ще частіше, ніж Unity. Сьогодні ми спробуємо розібратися, чи є гідні альтернативи Unity для тих, хто не хоче міняти дистрибутив.

Kubuntu 11.10

Для початку нагадаю, що Kubuntu (як і інші збірки) ні в якому разі не є самостійним дистрибутивом - всі пакети середовища KDE доступні в штатному репозиторії. Ця збірка є Ubuntu з встановленою за замовчуванням KDE 4.7 і відповідним набором додатків. Розповідати про неї особливо нічого - KDE є KDE. Всі "фішки" Ubuntu (такі, як автоматизована установка пропрієтарних драйверів і кодеків) користувачу доступні. Збірка вже багато років поспіль розвивається спільнотою користувачів і розробників Ubuntu. Вона є найстаршою з усіх розглянутих в цьому огляді. Користуватися Kubuntu цілком можливо, але лише за умови, що вас влаштовує робочий стіл KDE. Особливих плюсів у порівнянні з конкуруючими варіантами (Fedora, openSUSE, Mandriva) я не помітив, але якщо ви хочете перейти на KDE, не змінюючи дистрибутива, - це оптимальний варіант.

Робочий стіл Kubuntu 11.04

Xubuntu 11.10

Вважається, що з усіх доступних (і актуальних) варіантів саме XFCE найбільше нагадує GNOME 2. Збірка Xubuntu також підтримується спільнотою й існує досить давно. У версію 11.10 увійшла XFCE 4.8 (вона ще заснована на Gtk 2; перехід на Gtk 3 очікується пізніше) з файловим менеджером Thunar 1.2.3 та іншими типовими для цього середовища утилітами. Варто також згадати деякі програми: Firefox, Thunderbird, Transmission, Pidgin, GIMP, Ristretto Photo Viewer, аудіоплеєр gmusicbrowser, медіаплеер Parole, а також офісні програми Abiword і Gnumeric. Замість evince в Xubuntu 11.10 використовується epdfview, а для перегляду фотографій у поставку включили gThumb. Встановлювати та оновлювати програми можна за допомогою Synaptic. Крім того, розробники залишили в конфігурації за умовчанням "Центр додатків Ubuntu".

Робочий стіл Xubuntu 11.10

Попрацювавши кілька днів в Xubuntu 11.10, я не можу назвати XFCE 4.8 адекватною заміною GNOME 2. Ніби все на місці (робочий стіл, панелі, меню, аплети, трей і т.д.), але чогось не вистачає. У розробників вийшов такий собі "недогном": зміст той самий, але виглядає гірше і є проблеми з юзабіліті. Можливо, з переходом XFCE на Gtk 3 ситуація зміниться, тому що за розвитком цієї збірки стежити варто. Поки ж назвати її гідною альтернативою Ubuntu з GNOME 2 я не можу. Графічні "свистілки", до речі, доведеться включати самостійно, але не думаю, що установка Compiz та засобів її налаштування стане серйозною проблемою.

Lubuntu 11.10

Ця збірка лише недавно отримала офіційне визнання. У Lubuntu використовується середовище робочого столу LXDE, що складається з певної кількості незалежних компонентів - віконний менеджер Openbox, файловий менеджер PCManFM, що нагадує панель Windows XP LXPanel з меню, списком вікон, а також областю повідомлень і так далі. Зайвим функціоналом вона не перевантажена: основний упор розробники LXDE роблять на швидкодію і економію споживаних ресурсів, але все необхідне тут є. У Lubuntu присутні досить розвинені графічні засоби конфігурування середовища (принаймні, для налаштування мені жодного разу не довелося лізти в консоль) і грамотно підібраний набір додатків: аудіопрогравач Audacios, відеоплеєр GNOME Mplayer, програма для запису CD XFBurn (з XFCE), поштовий клієнт Sylpheed і торрент-клієнт Transmission. В якості офісних додатків пропонується використовувати Abiword і Gnumeric. Крім того, тут є клієнт миттєвого обміну повідомленнями Pidgin і браузер Chromium. Для встановлення програм є графічний менеджер пакетів Synaptic.Робочий стіл Lubuntu 11.10

При погляді на інтерфейс оболонки згадується стара добра ОС Windows 98 SE (зовні, втім, LXDE на неї не дуже схожа). Програми здебільшого обрані не особливо вимогливі до ресурсів. Не останню роль тут зіграли і залежності від другої версії Gtk. Lubuntu - хороший варіант для не дуже вимогливих користувачів або малопотужного заліза. Про сучасні наворотах тут мріяти не доводиться. Я б не ризикнув називати LXDE повноцінною заміною GNOME 2, але прихильників у неї чимало.

Linux Mint 12 "Lisa"

Останній варіант відрізняється від попередніх. По-перше, Linux Mint - це сторонній проект. Проте окремим дистрибутивом назвати його не можна - засновані на Ubuntu збірки (є ще варіанти на Debian) використовують репозиторій батьківського дистрибутива. Також тут є додаткові пакети, які знаходяться в спеціальних репозиторіях:deb http://packages.linuxmint.com/ lisa main upstream import, їх до речі, можна встановити і в Ubuntu). Конфігурація за замовчуванням зовсім не така, як в Ubuntu з Unity. В Linux Mint 12 використовується GNOME Shell, яку за допомогою набору фірмових розширень MGSE (Mint Gnome Shell Extensions) перетворили на подобу GNOME 2. Окрім стандартної верхній панелі GNOME 3, тут з'явилася фірмова нижня панель зі списком вікон, меню запуску додатків і перемикачем віртуальних робочих столів. Крім того, розробники повернули традиційні кнопки управління вікном (у GNOME 3 це робиться за допомогою налаштувань). Інтерфейс Mint 12 не копіює GNOME 2, але щось спільне точно є.

Робочий стіл Linux Mint 12 з двома панелями

Екран перемикання між вікнами та пошуку файлів/додатків виглядає стандартно.

Linux Mint 12 екран

Замість переключення програм розробники повернули традиційне для GNOME 2 перемикання між вікнами (втім, це можна налаштувати). Оболонка взагалі налаштовується досить гнучко - ніхто не заважає користувачеві включати/відключати розширення MGSE на свій розсуд. Також тут є власний графічний менеджер установки та безпека програм, програма конфігурації і багато іншого. Про всі можливості Mint 12 в короткому огляді розповісти складно - система безумовно заслуговує докладної статті. До складу дистрибутива входить третя версія ядра Linux, браузер Firefox, поштовий клієнт Thunderbird, офісний пакет LibreOffice і т.д. Додаткові пропрієтарні програми (кодеки, наприклад) встановлюються в один клік за допомогою спеціального інтерфейсу. Наостанок хочу згадати, що паралельно з GNOME 3 можна встановити MATE Desktop Environment - форк GNOME 2.32 (стабільність цього середовища поки залишає бажати кращого).

В цілому вийшло досить непогано. Мабуть, це найкраща адаптація GNOME Shell для настільних систем. Але якщо вам категорично не подобається GNOME 3, перехід на Mint теж не для вас: розширення не здатні перетворити GNOME Shell у звичне середовище GNOME 2, хоча розробники дуже намагалися цього добитися.

Ось і все про те чим можна замінити Ubuntu з Unity.